"Особенно крепко меня задела такая неправдивая радиограмма"

ИЗ ДНЕВНИКА КОМАНДИРА ПАРТИЗАНСКОГО ОТРЯДА ИМ. СТАЛИНА ЧЕРНИГОВСКО-ВОЛЫНСКОГО СОЕДИНЕНИЯ Г. БАЛИЦКОГО

3 августа 1943 г…

Получил радиограмму от тов. Фёдорова. "Сообщите… количество раненых, обстановка у Вас, 7 батальон уничтожил 19 поездов. Фёдоров-Дружинин"…

Особенно крепко меня задела такая неправдивая радиограмма, как "7-й батальон подорвал 19 поездов". Спрашивается, где он мог уничтожить 19 поездов, когда дорога Ковель-Сарны почти не работает, днём поезда ходят, а ночью вообще никакие поезда не ходят? Спрашивается, где же 7 батальон уничтожает поезда?


ЦДАГО України. Ф. 64. Оп. 1. Спр. 59. Арк. 137. Копия. Машинопись.

"Наибольшей нашей победой"

Карпатський рейд 1943 року.

"Я уже говорил своим ребятам, что наибольшей нашей победой будет момент, когда немцы сожгут хоть одно галицкое село".

Ковпак Сидір Артемович - генерал-майор, двічі Герой Радянського Союзу.

«Стенограмма беседы с командиром Первой Партизанской бригады им. Дважды Героя Советского Союза генерал-майора тов. Ковпака С. А. подполковником Вершигора П. П.», беседу проводил Слинько И.

АИРИ РАН. Ф.2. Разд. П. Оп. 9/3. Д. 18 а. Л. 4.

"Прийшли в село ковпаківці..."

На початку весни 1944 р. червоні партизани напали на с. Хотин Радивилівського району Рівненської області.

В історії села є факт, про який старожили розповідають із жахом і від якого нормальній людині стає моторошно. Пов'язаний він із знаменитим рейдом партизанського з'єднання Ковпака, про який ми бачили не один фільм і прочитали не одну книжку. Саме через Хотин  ранньою весною 1944 року проходив загін ковпаківців.

Як розповідає Олександр Сидорук, який тоді ще був підлітком, ковпаківці налетіли, мов вихор, а було їх коло трьох тисяч, побули в селі близько доби і пішли далі, залишивши після себе прокльони і сльози. 

Супроводжуючи свої дії російською лайкою партизани-«герої» накинулися на скромну селянську худобу, та найголовнішим об'єктом їх пошуків стала горілка — її за день було випито, напевне, всю, яка знайшлася в селі. Здійснивши добре відому ще з часів громадянської війни «продрозверстку» в одному окремо взятому селі, ковпаківці вирішили хоч на день встановити й ними виборювану «совєтскую власть» з  усіма її атрибутами, для чого й був створений партизанський революційний суд. Складався він, ясна річ, з трьох чоловік. На суд силою почали доставляти простих сільських жителів, запідозрених у «нєлаяльности к совєтской власти» і «связи с бандитскими националистическими формированиями».

Зі слів Парасковії Коваль, Олександра Сидорчука, Івана Ліщука  уявив собі страшну картину «червоного суду». Відбувався він у стодолі місцевого жителя Кіндрата Яблонського.

Collapse )

"Повели себе у кращих традиціях гітлерівських карателів"

2 серпня 1943 р. червоні партизани із з'єднання Олексія Федорова напали на село Деревок Любешівського району, пограбували його і закатували майже два десяти мирних жителів.

Олексій Федоров

Спогад Поліковської (Протасовицької ) Антоніни Іванівни — 24.06.1925 р. н. 

"...Ще розкажу, що було в нашому селі в 1943 р. На Іллю. Того дня вбиті червоними партизанами Любежанін Улян, Шостак Іван і Шостак Йона, Климчук Дмитро, Герець Андрій, Березюк Петро, Кудлюк Павло, Якимчук Іван, Кудлюк Григорій, Поремчук Панас, Турич Дмитро, Кравчик Овсій, Пасич Микола.  Жителі села. Вони були вдома. Їх партизани, як ходили, ловили, виводили на  пляц. І там убили. кілька...

...Ще скажу. Було в 44-му році. Прийшли в село червоні партизани. В нас у хаті забрали полотно, яке дітям пригодилося б на сорочки. Узяв партизан два сувої  під одну руку, два — під другу руку. Сирітьські!.. Йде з хати і танцює..."

Свідчать:

Мандзик Степан Юхимович — 07.01.1924 р. н.

Оліферчук (Бігун) Єфросинія Яківна — 15.07.1911 р н. 

Никитчук Марія Михайлівна — 01.02.1925 р. н.

Колб Ганна Миколаївна — 25.04.1926 р. н. 

Collapse )

"Кто спалил село?"

14 серпня 1943 р.  село Томашгород було спалене червоними партизанами під командуванням І. Шитова.

Командир партизанського з'єднання ім. М. Хрущова І. І. Шитов
Collapse )

"У ту найстрашнішу ніч"

На початку червня 1943 р. з'єднання червоних партизанів ім. Хрущова під командуванням І. Шитова спалили українське село Більчаки.

Командир партизанського з'єднання ім. М. Хрущова І. І. Шитов

Як почалася війна, то на Житомирщині  дислокувалися більшовицькі партизани. Але там прогодуватися їм було трудно, то вони теж потяглися до нас за продуктами. Однак, ці не просили милостиню, а грабували. Спочатку їздили грабувати в дальші села — Новини, Даничів, Залізницю, Топчу. Зокрема, в Топчі  вон пограбували Корнійчука Василя, Корнійчука Оксента, Корнійчука Петра пограбували і хату спалили, у селі Велика Клецька обчистили Солов'я Василя, Дячука Степана та багатьох інших. 

Дорога грабіжників щоразу пролягала через наше село Більчаки. Ми бачили, як совєти гнали гурти забраної в людей худоби, везли на підводах — на віднятих у людей підводах! — награбоване майно, пов'язаних свиней, овечок. Невдовзі червоні розпочали грабунки і в нашому селі. Пригадую, першим пограбували заможного господаря Гната Коспу — забрали худобу і все майно, а самого господаря вбили. Це якраз було на Різдво Христове у 1942 р.  А тоді пішло-поїхало: пограбували Мельника Тодота, пограбували і спалили Шепеля Степана, Мельника Микиту, Остапчука Олександра, Шепеля Івана... Стало неможливим поїхати в ліс по дрова. Хто мав свої клаптики поля і лісі — змушені були залишити їх напризволяще. Працюючи на городах чи сінокосах, люди весь час стежили, чи не їдуть непрошені гості, а потім їх — кидали все і тікали, рятуючи душі.    

Collapse )

"Ваша разведка 50 человек в начале декабря за р. Горынь истребила 48 мирных жителей"

УКРАИНСКИЙ ШТАБ ПАРТИЗАНСКОГО ДВИЖЕНИЯ
Совершенно секретно
Шифртелеграмма исх.
21.12.1943 г.
Иванову, Волосникову

Последние месяцы Ваши отряды бездействуют. Вы ограничиваетесь иногда посылкой незначительных групп на диверсии железной дороги, результати которых весьма не значительны.
Мало того, Вы уклонились от наступления на Киев.
Ваша разведка 50 человек в начале декабря за р. Горынь истребила 48 мирных жителей из-за того, что был произведен один выстрел.
Ваша разведка 26 ноября угнала 150 голов рогатого скота у мирного населення села Рокитно.
Люди в отрядах разлагаются и занимаются мародерством.
Все зто свидетельствует об отсутствии должного руководства.
Предупреждаю о неполном служебном соответствии, и если Вы не устраните творящихся безобразий в отрядах и не будете осуществлять твердого руководства и не активизируете боевых действий в ближайшие дни — будете отстранены от занимаемых должностей.
О проделанной Вами работе доносите ежедневно.
Получение подтвердить.


22.12.43 СТРОКАЧ

ЦДАГОУ: Ф. 62. - Оп. 1. - Спр. 1306. — Арк. 154.


Даний злочин вчинило Волинське партизанське з'єднання ім. В. Леніна під командуванням Л. Я. Іванова.

"Але партизан, який був біля нас, поставив її на коліна і вистрілив у потилицю"

31 жовтня 1943 р. червоні партизани спалили с. Карпилівка.

Житель с. Карпилівка Наум Орестович Сорока — 1925 р. н. 

Події, які трапилися в Карпилівці в 1943 році, я пам'ятаю добре. Село зазнало нападу партизанів три рази. Весною 1943 р. серед ночі його розбудили постріли. Це на беззбройних та сонних людей напали партизани. Напад, можливо був пов'язаний з тим, що з Карпилівки в партизани майже ніхто не пішов. Воювали наші в УПА, або на фронті.

В ту ніч в Карпилівці було спалено 30 хат, вбито близько 20 чоловік. Декого з людей, які загинули, я пам'ятаю. Це Василь Романович Бричка (застрелений на дорозі), Федір Лук'янчук, Федір Гриців, Федора Лук'янчука вбив оточенець-узбек, який знайшов притулок у його хаті, а потім подався в партизани.

Collapse )

"Дядя Петя" партизан

13 жовтня 1943 р. загін червоних партизанів під командуванням Антона Бринського-"Дяді Петі" спалив українське село Стара Рафалівка.

Антон Бринський-"Дядя Петя"
Collapse )